На міжнародному рівні Маракешський процес по СВВ привів до глобальних, національних і регіональних ініціатив з ССВ і підвищив обізнаність про моделі ССВ у всіх регіонах Землі. Багато країн розробили національні стратегії ССВ або включили принципи ССВ в національні плани стійкого розвитку, розроблений план дій Європейського союзу по ССВ.

Низка країн повідомила про успішне застосування нормативних інструментів для сприяння ССВ, включаючи стратегії (напр. використання поновлюваних джерел енергії, і підвищення енергоефективності, стратегію ефективності матеріалів, комплексне управління водними ресурсами), національні програми (чистого виробництва, програми запобігання забрудненню і ін.). А також про успіхи впровадження стандартів з використання енергії, енергоефективності, цільові показники в області матеріалів, вуглецю, і енергії, стійкі державні закупівлі тощо.

Передова практика існує в багатьох галузях, починаючи з видобутку ресурсів, їх трансформації до переробки відходів (наприклад, скорочення використання ресурсів, екологізація ланцюгів постачань, перепроектування продуктів/екодизайн, повторне використання і утилізація і т.д).

Прикладами успішних ініціатив можуть бути програма “SWITCH Asia” Європейського союзу по просуванню ССВ, у тому числі для малих і середніх підприємств, що також сприяло боротьбі з бідністю; програма «Зелений Ізраїль», що має успішний досвід зміни поведінки для вирішення проблеми обмежених водних і енергетичних ресурсів та інші.

На вісімнадцятій сесії КСР Європейський союз запропонував п’ять типів дієвих інструментів, які могли б застосовуватися на всіх етапах життєвого циклу продуктів і послуг:

1) Адміністративні інструменти (закони і постанови);

2) Податкові і економічні інструменти (екологічні податки і система відшкодування, система «бонус-малус» або дисконт-премія, ціноутворення);

3) Планування (інститути, інвестиції і інфраструктура: первинне фінансування для «зелених» підприємств, інвестицій в чисті технології, в екологічно чисті інфраструктуру і будівлі);

4) Інформаційно-аналітичні інструменти та освіта. Навчання екологічно раціональному управлінню (створення спеціальних центрів), учбові матеріали для формальної, неформальної і неофіційної освіти в області ССВ. Відкритий доступ до інформації про кращу практику, розкриття інформації, включаючи екомаркування;

5) Добровільні інструменти і підходи (Просування соціальної відповідальності корпорацій, відповідальний маркетинг, заохочення лідерства, партнерство і технічне сприяння, спільне вирішення проблем);

6) Комбінації інструментів (наприклад, раціональні закупівлі).