15 березня 2012 року в агентстві «Укрінформ» відбулась експертна толока «Оцінка реформ екологічної політики у країнах Східного Партнерства», присвячена обговоренню стану впровадження реформ екологічної політики в рамках Флагманської ініціативи Східного партнерства (СхП) з належного екологічного врядування в шести країнах СхП та аналізу основних досягнень і прогалин країн у реформуванні екологічної політики в контексті європейської інтеграції.

Захід був організований Всеукраїнською екологічною громадською організацією «МАМА-86» та Громадською експертною Радою при Українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС (ГЕР УЧК).У заході взяли участь представники Міністерства екології та природних ресурсів України, незалежні національні та міжнародні експерти з країн-партнерів Східного партнерства, а саме з Вірменії, Білорусі, Грузії, Молдови і України, посольств Польщі та Словаччини, представництва ЄС в Україні, міжнародних організацій та ЗМІ.

Зустріч відкрили Ганна Голубовська-Онісімова, Голова Координаційної ради ВЕГО «МАМА-86» та Олег Рибачук, Голова ГЕР УЧК, керівник ГО «Центр UA». У своєму привітальному слові Ганна Голубовська-Онісімова підкреслила, що даний захід є особливою подією, оскільки ВЕГО «МАМА-86» у своїх зусиллях екологізації політики розвитку України послідовно співпрацює із багатьма українськими і міжнародними інституціями та різними колами громадських експертів, які раніше не включали екологічну тематику у власну позицію. Тепер інтеграція екологічної політики є відомим механізмом європейських реформ не лише для екологічних організацій, але й для економістів, аналітиків і експертів, які працюють в різних секторах. Олег Рибачук також зауважив, що навколо екологічної тематики існує багато стереотипів. Зокрема, вважається, що питанням дотримання екологічних стандартів «можуть собі дозволити займатися лише багаті країни». Він назвав це «маніпуляцією та великою неправдою», адже є приклади проведення успішної екологічної політики навіть країнами, значно біднішими, ніж Україна.

Ханс Райн, керівник Третього відділу програм допомоги «Енергетика, транспорт та навколишнє середовище» Представництва ЄС в Україні, відзначив ключову роль Форуму громадянського суспільства у поширенні цінностей та основних ідей Східного партнерства. Він також підкреслив, що навколишнє середовище є «суспільним благом», що має оберігатися законодавством. Якщо ж цього не відбувається, за словами представника ЄС, воно перетворюється на «суспільну загрозу», небезпечну для здоров'я людей. Говорячи про ініціативи Східного партнерства у сфері охорони навколишнього середовища, Х. Райн, зокрема, відзначив важливість Флагманської ініціативи з належного екологічного врядування, одним з ключових напрямків якої є розвиток Спільної екологічної інформаційної системи (СЕІС) за координації Європейського агентства з навколишнього середовища. За його словами, ця ініціатива, а також інші, мають на меті допомогти країнами Східного партнерства та представникам громадянських суспільств посилити свою участь у прийнятті екологічно значущих рішень та отримати кращий доступ до інформації.

Учасників також привітали Богуслав Гертруда, Перший Секретар Посольства Республіки Польща в Україні та Мірія Петерсон, Радник відділу Розвитку співпраці Посольства Швеції в Україні.

Зоряна Міщук, виконавчий директор ВЕГО «МАМА-86» представила Звіт щодо Оцінки екологічного врядування в 6 країнах СхП, виконаний в рамках проекту, ініційованого та здійсненого ВЕГО «МАМА-86» спільно з громадськими організаціями — членами РГ 3 з довкілля, зміни клімату та енергетичної безпеки ФГС СхП. Пріоритетними питаннями, що досліджувалися експертами з 6 країн СхП були: посилення співробітництва з ЄС; посилення адміністративних структур та процедур; розробка планів, стратегій та програм в сфері охорони навколишнього середовища; інтеграція екологічних питань в інші сфери політики тощо. В результаті проведення оцінки вийшов своєрідний рейтинг успішності у здійсненні реформ екологічної політики, який очолює Вірменія, за нею йде Молдова, і третє місце посідає Україна. Замикають список Білорусь і Грузія.

В результаті проведеного дослідження було зроблено наступні висновки:

1. НУО більшості країн не залучені в обговорення екологічних пріоритетів Угод про асоціацію з ЄС (УА) та Порядку денного асоціації з ЄС (ПДА);
2. Новітня реформа державного управління послаблює адміністративні структури і процедури;
3. Стратегічне планування значно покращилося в країнах, що найдалі з-поміж усіх просунулись в переговорах щодо УА;
4. Інтеграція екологічної політики в основному не забезпечена законодавством;
5. Спроби дерегуляції господарської діяльності призводять до ліквідації процедур Оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС);
6. Оргуська конвенція не забезпечена механізмами і процедурами участі громадськості;
7. Спільна екологічна інформаційна система може відіграти вирішальну роль у підвищенні якості інформації для прийняття екологічно значущих рішень.

 Автори звіту надали свої рекомендації щодо покращення екологічного врядування в країнах СхП, серед яких:

• Для суттєвого поліпшення екологічного врядування в країнах СхП природоохоронна тематика у відносинах ЄС і Східних партнерів повинна бути піднята з поточного статусу питання технічного співробітництва до рівня діалогу найвищого рівня. Необхідно залучати громадськість до обговорення екологічного складника Угод про асоціацію та налагодити тристоронній діалог між Делегацією ЄС, урядом та організаціями громадянського суспільства з питань охорони навколишнього середовища та сталого розвитку.

• Інтеграція екологічної політики в секторальну, регіональну і місцеві політики розвитку є наріжним каменем належного екологічного врядування, тому вона повинна входити в перелік реформ, що передбачаються Угодами про асоціацію.

• Процедури доступу до інформації, участі громадськості та доступу до правосуддя з питань навколишнього середовища потрібно затверджувати на рівні урядів, а не тільки Мінприроди, до чого повинен спонукати ЄС у діалозі високого рівня зі Східними партнерами.

• Варто стежити за тим, щоб дерегуляція в рамках адміністративних реформ, які здійснюють країни СхП, не призводила до збільшення ризиків для навколишнього середовища, зокрема, через скасування оцінки впливу на навколишнє середовище під час спорудження екологічно небезпечних об’єктів.

Володимир Білоконь, заступник директора Департаменту державної екологічної політики та міжнародної діяльності відзначив актуальність даного дослідження і загалом погодився із його оцінками для України. Він також наголосив на важливості того, що було розроблено та затверджено Стратегію державної екологічної політики України. На сьогодні ж, на його думку, важливо «правильно та достовірно звітувати про виконання цього документу». Говорячи про реформу державного управління, Володимир Білоконь визнав, що здійснювана адміністративна реформа є «досить болісним процесом» та висловив сподівання, що Міністерство екології та природних ресурсів «не втратить зв'язку з регіонами». Він також зауважив, що значною мірою на зниження оцінки України у дослідженні вплинув Закон «Про регулювання містобудівної діяльності». Крім того, Володимир Білоконь зазначив, що додав би до наступного дослідження питання можливості здійснення моніторингу та контролю, адже «це є великою проблемою на сьогодні». Важливою також, на його думку, є технічна модернізація екологічної інспекції, що «надала б роботі більшої оперативності та доказовості». Ще однією важливою проблемою є розпорошеність природоохоронних фондів, що не дозволяє Міністерству ефективно контролювати використання коштів.

Райнхард Даннеляйт, керівник групи ключових експертів проекту ЄС «Додаткова допомога Міністерству екології та природних ресурсів України у впровадженні програми секторальної бюджетної підтримки» висловив свою подяку експертам за проведену Оцінку екологічного реформування і назвав її надзвичайно вагомою підготовчою роботою на шляху до втілення реформ у сфері захисту довкілля. Зокрема, результати оцінки по Україні будуть використані проектом для підготовки планів діяльності.

Ярослав Бекіш, ГО «Зелений альянс» (Мінськ, Білорусь), Співголова Робочої Групи 3 ФГС СхП розповів присутнім про проблеми, які стоять перед Білоруссю на шляху реформування екологічної політики. Проте, вони, за його словами, для громадянського суспільства Білорусі є «не лише приводом для суму, але й певним викликом». Так, серед ключових проблем є те, що Міністерство природних ресурсів у Білорусі має незначний вплив, а його ініціативи часто блокуються зі сторони інших міністерств. Окрім того, Міністерство природних ресурсів Білорусі неохоче співпрацює з представниками громадянського суспільства. Серед найгостріших проблем Білорусі Ярослав Бекеш також назвав некоректно сформовані екологічні податки і занадто низькі штрафи за порушення екологічного законодавства. Основною ж причиною низьких результатів Білорусі з реформування системи екологічного управління, на думку Ярослава Бекеша, є неготовність влади співпрацювати з Європейського Союзом.

В форматі Skype-конференції представники Вірменії — Каріне Даніелян, Асоціація «За сталий людський розвиток», — та Грузії — Манана Кочладзе, ГО «Зелена альтернатива», розповіли, чому їхні країни за результатами рейтингу Східного Партнерства посіли відповідно перше та останнє місця щодо реалізації реформ екологічної політики, поділившись цікавим досвідом трансформації системи врядування в екологічній сфері. Представник Молдови Думітру Друмеа, Регіональний центр стратегічних екологічних досліджень «ECOS», розказав, чому, на його думку, Молдові вдалося, згідно експертних оцінок, випередити інші країни у питаннях посилення співпраці з ЄС, доступу до інформації та участі громадськості, підкресливши роль тісної співпраці з Румунією.

Підводячи підсумки, учасники заходу висловили упевненість у тому, що Оцінка реформ екологічної політики у країнах Східного Партнерства має проводитись на регулярній щорічній основі, що допоможе бачити відповідний прогрес або регрес щодо здійснення реформування у сфері захисту навколишнього середовища.

Ханс Райн, керівник Третього відділу програм допомоги «Енергетика, транспорт та навколишнє середовище» Представництва ЄС в Україні в заключному слові висловив побажання щодо подальшого включення до методики оцінки розділу про екологічні громадські організації та їх діяльність.

Додатки:

Звіт «Оцінка природоохоронної діяльності за пріоритетами Флагманської ініціативи Східного партнерства з належного екологічного врядування в країнах Східного Партнерства: Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Грузія, Молдова і Україна»

Рос. Мовою Англ. Мовою