16 квітня 2013, Київ — Виконавчий директор ВЕГО "МАМА-86" Зоряна Міщук закликала зробити екологічну безпеку одним з пріоритетів ОБСЄ. Цю думку вона висловила на круглому столі в рамках засідання ОБСЄ, що відбулося під егідою головування України в цій організації.

Круглий стіл "Участь громадськості в досягненні цілей економічно-екологічного виміру ОБСЄ: рекомендації експертної групи щодо оновлення Маастрихтської стратегії ОБСЄ" дав можливість пані Міщук та іншим експертам громадянського суспільства – членам групи – представити свої рекомендації щодо перегляду Документа-стратегії ОБСЄ з економіко-довкільного виміру, який останні десять років визначає пріоритети цієї панєвропейської організації з безпеки у таких сферах як економіка, належне врядування, сталий розвиток і захист довкілля.

Пані Міщук відповідала за перегляд розділу документа "Захист довкілля". На її думку, з 2003 року, коли Стратегію було ухвалено на 11-му засіданні Ради міністрів ОБСЄ, екологічні ризики, такі як зміна клімату, дефіцит водних ресурсів, забруднення повітря, вод і ґрунтів, значно зросли й становлять сьогодні серйозну загрозу регіональній та національній безпеці. Проаналізувавши наявні загрози й можливості, а також поточну діяльність ОБСЄ у цій сфері, пані Міщук дійшла висновку, що "ОБСЄ як політична організація з безпеки, що об’єднує країни з різними екологічними стандартами, може грати значну роль у підвищенні обізнаності щодо екологічних ризиків, посилюючи здатність їх нейтралізувати та зміцнюючи політичну волю розвивати регіональну співпрацю з питань довкілля та підвищувати пріоритетність екологічної політики на національному рівні".

На думку експерта, для врахування цієї можливості оновлена Маастрихтська стратегія, як і подальша діяльність ОБСЄ у цій сфері, повинні повною мірою враховувати наявні екологічні ризики й передусім зосереджуватися на тих питаннях співробітництва, які лежать на стику екології та інших пріоритетних напрямків Організації, таких як енергетика, безпека, транспорт і належне врядування, де можна досягти синергії зусиль. Інтеграція екологічної політики в політику окремих секторів має бути проголошена всеохоплюючим принципом роботи ОБСЄ, але вона також може становити окремий предмет для співробітництва, наприклад, через сприяння створенню відповідних механізмів управління на національному рівні.

Пані Міщук також зауважила, що залучення інших зацікавлених сторін до діяльності ОБСЄ з планування та впровадження – насамперед громадянського суспільства – зробить Організацію ефективнішою. "Рекомендуємо створити спеціальний консультативний орган для взаємодії з зацікавленими сторонами, а також передбачити ширші можливості для залучення організацій громадянського суспільства до реалізації проектів ОБСЄ на місцях, зокрема проектів, що стосуються екологічної освіти та підвищення обізнаності громадськості", – сказала пані Міщук.

Круглий стіл, організований Регіональним представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні та Білорусі спільно з Міністерством закордонних справ України та Громадською радою при МЗС, був паралельним заходом Другого підготовчого засідання до 21-го Економіко-довкільного форуму ОБСЄ. Учасники засідання – представники 57 держав-учасниць ОБСЄ, інших міжнародних і неурядових організацій – обговорили шляхи вдосконалення співробітництва в галузі використання нових і відновлювальних джерел енергії, сприяння розвитку зеленої економіки, інноваційного розвитку та обміну сучасними технологіями в галузі енергозбереження.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОНОВЛЕННЯ МААСТРИХТСЬКОЇ СТРАТЕГІЇ ОБСЄ В ЕКОНОМІКО-ДОВКІЛЬНОМУ ВИМІРІ