20 червня 2013, Київ — На прес-конференції в УНІАН експерти громадянського суспільства представили результати моніторингу виконання екологічної складової двосторонньої співпраці Україна-ЄС за 2012 рік. Участь у прес-конференції взяли співкоординатори проекту Наталія Андрусевич, голова правління Ресурсно-аналітичного центру "Суспільство і довкілля", і Зоряна Міщук, виконавчий директор ВЕГО "МАМА-86" і координатор Робочої групи 3 Національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства, а також Сергій Вихрист, експерт Європейського ЕКО Форуму.

На думку експертів, рівень досягнутого прогресу є не надто високим. Беручи до уваги пріоритетність євроінтеграційного курсу України, державним органам України слід ефективніше впроваджувати реформи у сфері охорони довкілля, що відповідають європейським нормам і стандартам. Рекомендації Верховній Раді України, відповідним центральним органам виконавчої влади представлені в аналітичному документі Робочої групи 3 Національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, підготовленому в рамках проекту "Оцінка екологічної складової двостороннього співробітництва між Україною та ЄС" за підтримки Міжнародного Фонду "Відродження".

Оцінка реалізації екологічних пріоритетів Порядку денного асоціації Україна-ЄС, визначених на 2011–2012 роки, включала виконання Стратегії державної екологічної політики та Національного плану дій з охорони навколишнього середовища, законодавства у сфері доступу до інформації, участі громадськості, оцінки впливу на довкілля, низки міжнародних конвенцій та протоколів. Середній показник виконання цих пріоритетів складає 49,7%. Реалізація Дорожньої карти Східного партнерства отримала вищі показники, а саме 79%, що пов’язано з активною підготовкою до процесу адаптації екологічного законодавства та реалізацією низки проектів ЄС у сфері охорони довкілля.

Наталія Андрусевич назвала головними причинами не надто високих оцінок реалізації зобов’язань непріоритетність питань охорони довкілля в державній політиці України, відсутність комплексного підходу до реалізації екологічних зобов’язань в рамках двосторонніх відносин, низький рівень імплементації законодавства, планів, програм, стратегій, міжнародно-правових актів у сфері охорони довкілля, слабкість інституційного підходу у реалізації пріоритетів.

Зоряна Міщук вказала на неоднозначний характер євроінтеграційного поступу в екологічній сфері. Так, вагомим зрушенням у 2012 році стало прийняття Базового плану адаптації екологічного законодавства. У той же час значну кількість заходів Національного плану дій не було виконано, зокрема, через блокування коштів Секторальної бюджетної підтримки, яку ЄС мав надати Уряду, з причини невиконання Україною вимог ЄС до управління державними фінансами. Основною причиною "пробуксовування" екологічних євроінтеграційних реформ, на думку експертки, є те, що держава розглядає їх як другорядне питання, яке належить до компетенції лише Мінекології, тоді як в ЄС відповідальність за довкілля несуть на всіх рівнях влади й у всіх секторах – промисловості, енергетиці, транспорті, освіті та ін. Виправленню ситуації має сприяти прийняття законодавства, що впроваджує норми європейських наскрізних директив, зокрема щодо оцінки впливу на навколишнє середовище, стратегічної екологічної оцінки, участі громадськості в прийнятті рішень, що стосуються довкілля тощо.

Державним органам України необхідно звернути увагу на виявлені експертами проблемні питання охорони довкілля і вжити необхідних заходів для ефективної підготовки України до підписання Угоди про асоціацію. Експерти підготували свої рекомендації як це зробити в моніторинговому звіті, а також у стислому вигляді в аналітичному документі, який підтримала Робоча група 3 "Довкілля, зміна клімату та енергетична безпека" Національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства.

Верховній Раді України, Міністерству екології та природних ресурсів, іншим центральним органам виконавчої влади (Міністерство закордонних справ, Міністерство юстиції та ін.) рекомендовано конкретні заходи щодо формування сприятливих умов реалізації екологічного компоненту двосторонніх відносин Україна-ЄС відповідно до їхньої компетенції та функцій. На думку Сергія Вихриста, під час розробки нового законодавства України у сфері охорони довкілля необхідно особливу увагу звернути на питання відповідності такого законодавства нормам і стандартам ЄС, беручи до уваги, що майбутня Угода про асоціацію між Україною та ЄС у секторі охорони довкілля зосереджена на питаннях адаптації.

* * *

Метою проекту "Оцінка екологічної складової двостороннього співробітництва між Україною та ЄС", що здійснюється Ресурсно-аналітичним центром "Суспільство і довкілля" в рамках Робочої групи 3 Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження", є підвищення пріоритетності питань охорони довкілля у двосторонніх відносинах Україна-ЄС.

Форум громадянського суспільства Східного Партнерства – це платформа громадських організацій з шести країн Східного Партнерства, країн-членів ЄС, європейських та міжнародних мереж, створена для участі громадянського суспільства в розробці, впровадженні та оцінці Східного Партнерства. В Україні діє Національна платформа Форуму, в рамках якої працюють тематичні Робочі групи, зокрема Робоча група 3 "Довкілля, зміна клімату і енергетична безпека".