Повз напівприсипані піском смердючі бочки з непридатними пестицидами та купи курячого посліду під відкритим небом учасники прес-туру дісталися до с. Садки Макарівського району на Київщині. Свідчення місцевих жителів щодо неконтрольованого змиву відходів життєдіяльності птахів місцевою птахофабрикою опосередковано підтвердилися проведеними на очах у присутніх експрес-аналізами води в криницях – нітратів щонайменше вдесятеро більше припустимого. Крок за кроком експерти та посадовці супроводжували столичних гостей «екологічними буднями» українських селян, коментували загрози і пропонували конструктивні та перевірені рішення проблем.

«Історія ведення сільського господарства у цьому регіоні дозволяє припустити, що 80% непридатних пестицидів, які знаходяться тут, становлять стійкі органічні забруднювачі (СОЗ), що належать до відходів 1-го класу небезпеки, – говорить Ольга Цигульова, координатор тематичного напрямку «Хімічна безпека» ВЕГО «МАМА-86», вказуючи на іржаві залізні бочки, що визирають з-під піску. – СОЗ важко руйнуються й залишаються незмінними у довкіллі впродовж багатьох років після використання, здатні накопичуватися в жирових тканинах людини та тварин і можуть переноситися на значні відстані водними шляхами, вітром та через харчові ланцюги, завдаючи непоправної шкоди здоров’ю людей та довкіллю».

«Наднебезпечне звалище, яке ви бачите, могло б ніколи не потрапити в поле зору офіційної статистики, якби не робота, проведена з місцевим населенням та фахівцями, – акцентує Ганна Голубовська-Онісімова, президент ВЕГО «МАМА-86» та координатор проекту «Зниження гострих ризиків від непридатних пестицидів в Україні». – Ми наполягаємо на необхідності проведення по всій Україні інвентаризації НП за міжнародними стандартами із обов’язковим залученням громадськості й стверджуємо, що результати такої інвентаризації можуть вдвічі перевищувати офіційні дані. Тільки таким шляхом можна знайти інші подібні захоронення НП. Повна інвентаризація запасів НП та оцінка ризиків від них дозволять визначити обсяги необхідного фінансування для вирішення цієї проблеми, а також першочергові заходи в тих місцях, де існує найбільша загроза від НП для людини й довкілля».

Андрій Любимов, генеральний директор Національного центру поводження з небезпечними відходами (НЦПНВ), підтвердив, що в усіх місцях, де працювали співробітники НЦПНВ, спостерігалося перевищення зафіксованої в результатах офіційної інвентаризації кількості НП: «Підхід Міністерства полягає в тому, щоб очищати регіони від НП повністю й більше не повертатися до цього питання. Тому Мінприроди відгукнулося на пропозицію ВЕГО «МАМА-86 і сьогодні НЦПНВ спільно з «МАМА-86» готуються розробити інструкцію з проведення інвентаризації НП за міжнародними стандартами та із залученням громадськості.

Міністерство охорони навколишнього природного середовища та НЦПНВ постійно працюють над вирішенням проблеми НП. У 2009 році НЦПНВ перезатарили та вивезли на безпечне знищення більше 2 тис. тонн небезпечних відходів, серед яких 1,6 тис. тонн – непридатні пестициди. На 2010 рік, на жаль, виділено мало коштів, однак у наших планах вивезти 1 тис. тонн з Криму, 500 тонн із Запорізької області та 1,5 тис. тонн загалом з Київської, Херсонської, Волинської, Вінницької, Сумської та Чернівецької областей. Якщо нас не підведуть дані інвентаризації та вчасно буде виділене фінансування, цього року звільненими від НП можуть стати Волинь, Рівненська, Тернопільська та Чернівецька області».

Поки журналісти спостерігали за проведенням експрес-аналізів води на вміст нітратів, експерти «МАМА-86» розповіли, що сотні аналізів, здійснених організацією впродовж більше ніж десяти років, дозволяють стверджувати – проблема нітратного забруднення джерел питної води є актуальною для всієї України й щодня наражає на небезпеку тисячі людей.

За словами Ганни Цвєткової, координатора програми «Питна вода та санітарія» ВЕГО «МАМА-86», вода, забруднена нітратами, небезпечна для людей, а особливо для дітей у перші місяці життя: «Якщо дитині віком до трьох місяців розвести дитячу молочну суміш водою, яка містить 80—100 мг нітратів на літр, у неї може виникнути гостре отруєння, що може призвести до смерті. Тільки знання щодо якості води, яку ви вживаєте, та небезпек, що пов’язані з її забрудненням, можуть гарантовано вберегти вас.

Свого часу активізація інформаційно-просвітницької роботи серед фахівців і населення та зобов’язання для кожної вагітної жінки, яка стає на облік, разом з іншими документами надати результати аналізу води, яку вона вживає, на вміст нітратів дозволили різко скоротити кількість випадків гострого нітратного отруєння немовлят у Полтавській області».

Проблема якості води в децентралізованих джерелах постачання загострюється тим, що приватні криниці, на відміну від джерел громадського користування, не підлягають постійному контролю з боку СЕС. У їхнє поле зору вони потрапляють лише в межах здійснення загального санітарного нагляду або у випадках інфекційних спалахів.

Володимир Тарасенко, головний лікар Макарівської районної СЕС, розповів, що централізованим водопостачанням в районі охоплено 62,5 % населення. Децентралізованим водопостачанням (криницями) користуються 22 466 чоловік. Під контролем СЕС знаходиться 31 колодязь загального користування, усі вони благоустроєні, проведена чистка та дезінфекція. У районі при сільрадах діють кооперативи з обслуговування колодязів громадського користування та водопровідних мереж.

«Ми стурбовані необхідністю в короткі строки провести паспортизацію усіх децентралізованих джерел, – ділиться В. Тарасенко. – У районі 8 067 колодязів. Сьогодні людські та матеріально-технічні ресурси дозволяють нам робити 10 аналізів на день із дотриманням нормативів здійснення лабораторних аналізів. Нам потрібно дуже багато часу та значні кошти, аби перевірити всі криниці району».

«Ми вважаємо, що єдиним шляхом термінового убезпечення немовлят від нітратного забруднення питної води є системне й фінансово забезпечене запровадження ряду заходів, – озвучила позицію ВЕГО «МАМА-86» Ганна Голубовська-Онісімова, – активного інформування та підвищення рівня обізнаності власників індивідуальних колодязів щодо ризиків, пов’язаних із забрудненням питної води, забезпечення санітарно-епідеміологічних служб засобами проведення експрес-аналізів, що дозволило б суттєво скоротити вартість, витрати часу та спростити процедуру визначення вмісту нітратів, та запровадження обов’язкового здійснення аналізу питної води на вміст нітратів для вагітних жінок і дитячих установ у населених пунктах з децентралізованим водопостачанням».

«Наші діти страждають від екологічних проблем, роками накопичуваних внаслідок порушення вимог безпеки, – резюмувала Ганна Голубовська-Онісімова. – А тривала деградація системи охорони довкілля та необхідність модернізації санітарно-епідеміологічної служби перетворюють ці проблеми на гострі ризики. Перше, що повинна забезпечити держава – вчасне і повне інформування громадян щодо екологічних питань, а також можливість брати участь у розробці та прийнятті рішень, що стосуються питань довкілля, як це гарантує нам Оргуська конвенція».