25–26 лютого 2011 р. в м. Києві на базі кафедри хімії Інституту природничо-географічної освіти та екології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова відбулася міжнародна науково-практична конференція «Хімічна освіта в контексті хімічної безпеки: стан проблеми та перспективи», присвячена Міжнародного року хімії.

Співорганізаторами заходу виступили Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Всеукраїнська екологічна громадська організації «МАМА-86», Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського.

Міжнародну науково-практичну конференцію «Хімічна освіта в контексті хімічної безпеки: стан проблеми та перспективи» підтримала Міжнародна мережа неурядових організацій, об’єднаних на платформі ліквідації стійких органічних забруднювачів (International POPs Elimination Network — IPEN).

У роботі конференції взяли участь 105 осіб, які представляли Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерство екології та природних ресурсів України, вищі та середні навчальні заклади, наукові установи, неурядові організації та засоби масової інформації.

Робота конференції проходила в форматі пленарних засідань і двох семінарів «Роль і місце хімічної освіти в процесі формування основ хімічної безпеки для досягнення цілей 2020 р. — майбутнє без хімічних токсикантів» та «Проблеми і перспективи національного впровадження Стратегічного підходу до міжнародного регулювання хімічних речовин (СПМРХР)».

Метою конференції було:

• Обговорити підходи для створення умов щодо національної розробки та реалізації Стратегічного підходу до міжнародного регулювання хімічних речовин та напрацювати відповідні рекомендації.
• Розглянути можливості національного внеску в міжнародні дії (майбутню конвенцію з ртуті), спрямовані на скорочення і ліквідацію джерел ртуті та її забруднень з метою зменшення їхнього негативного впливу на здоров’я людей і довкілля та напрацювати заклики до дій щодо контролю ртуті.
• Розглянути хімічну освіту як інструмент для досягнення цілей 2020 року — майбутнє без хімічних токсикантів та напрацювати відповідні рекомендації.

Заслухавши та обговоривши виступи доповідачів, присвячених проблемі хімічної безпеки в Україні, учасники науково-практичної конференції відзначили її актуальність, продемонструвавши на прикладах конкретних досліджень результати системного підходу до питань хімічної безпеки в країні, а також необхідність розв’язання проблеми теоретико-практичної підготовки вчителів та викладачів хімії в контексті хімічної безпеки з урахуванням сучасних педагогічних інновацій організації навчального процесу у вищих та середніх навчальних закладах.

Учасники конференції занепокоєні ситуацією, яка склалася навколо прийняття Національного плану виконання Україною Стокгольмської конвенції про стійкі органічні забруднювачі та наполягають на його невідкладному прийнятті, оскільки це відкриє для України додаткові фінансові можливості для вирішення питань стійких органічних забруднювачів, включаючи проблему непридатних пестицидів за допомогою міжнародних донорів.

З урахуванням складності вирішення застарілої проблеми непридатних пестицидів в Україні та можливими складовими у вигляді додаткових сучасних внесків (нових заборонених форм хімічних засобів захисту рослин), а також враховуючи сучасний стан наявності вітчизняних технологій поводження з небезпечними відходами, учасники конференції пропонують розробити та прийняти на державному рівні Концепцію поводження з непридатними пестицидами в Україні, яка крім розділів щодо поводження з накопиченими запасами непридатних пестицидів має включати наступні положення:

• розробку законодавчої бази для стимулювання незалежних досліджень щодо довготривалого впливу пестицидів на здоров’я населення та використання результатів таких досліджень у розрахунках ризику;
• використання методів хімічного аналізу для визначення пестицидів у об’єктах довкілля, їжі і воді та оцінки ризику від них; фінансових санкції за підвищення рівня ризику для населення та довкілля внаслідок використання пестицидів;
• наявність системи контролю за новими пестицидами, включно з позицією держави щодо останнього покоління хімічних засобів захисту рослин з мінімально низькими нормами внесення;
• створення пілотного підприємства державної або змішаної форми власності для поточної ліквідації непридатних пестицидів та небезпечних відходів.

Учасники конференції чекають від Уряду практичних кроків щодо втілення національної Концепції підвищення рівня хімічної безпеки, схваленої Кабінетом Міністрів України у грудні 2008 р., імплементації Стратегічного підходу до міжнародного регулювання хімічних речовин шляхом створення, прийняття та реалізації національного СПМРХР.

Національна реалізація Стратегічного підходу до міжнародного регулювання хімічних речовин для досягнення цілей 2020 р. — майбутнє без хімічних токсикантів, в першу чергу, повинна базуватись на:

• визначенні національних пріоритетів та надання їм статусу закону: створити, провести широке обговорення та затвердити національний СПМРХР з урахуванням набутих досягнень та досвіду.
• створенні Центру імплементації в Україні Базельської, Роттердамської та Стокгольмської конвенцій і Стратегічного підходу до міжнародного регулювання хімічних речовин для координації комплексу робіт з хімічної безпеки;
• підготовці та здійсненні відповідного національного пілотного проекту в рамках Програми швидкого старту (QSP) з метою створення потенціалу для підтримки заходів щодо реалізації СПМРХР в Україні.

Учасники конференції підтримують глобальну кампанію Міжнародної мережі з ліквідації стійких органічних забруднювачів (IPEN) «Без ртуті: ви, я і діти», яка націлена на зниження та ліквідацію впливу ртуті на здоров’я людей та сприяє використанню більш безпечних матеріалів, і закликають:

• Підвищити обізнаність громадян щодо негативного впливу ртуті та її сполук і наявності безпечних альтернатив.
• Ініціювати та підвищувати громадський інтерес та інтерес зацікавлених сторін до проблем, пов’язаних з негативним впливом ртуті, і сприяти особам, які приймають рішення на локальному та національному рівні в політиці, направленій на зменшення використання ртутьвмісних матеріалів.
• Зобов’язати відповідні інстанції створити нормативні акти для використання запровадження ртутьвмісних матеріалів та передбачити обов’язкову процедуру їхньої утилізації/знешкодження шляхом внесення змін до діючих нормативних актів:

1. Доповнення, в першу чергу, стосуються «Правил користування електричною енергією для населення», затверджених постановою КМ України від 26 липня 1999 р. № 1357.
2. Доповнити розпорядження КМ України «Про здійснення заходів щодо скорочення споживання електричної енергії бюджетними установами» від 16 жовтня 2008 р. № 1337-р правилами утилізації «енергоефективних освітлювальних приладів».
3. Підготувати запит до Департаменту економіки та фінансування МОН України щодо передбачення процедури збору та утилізації «сучасних енергозберігаючих компактних люмінесцентних ламп (КЛЛ) вітчизняного виробництва під торгівельною маркою «Lummax» в рамках програми заходів спільного впровадження у відповідності з вимогами Кіотського протоколу» згідно з листом від 17.06.2010 р. № 1/9-439.

• Сприяти громадському контролю за процесом обігу ртутьвмісних матеріалів та товарів, починаючи з їх виробництва (ввозу) до утилізації/знешкодження.
• Сприяти тому, щоб у 2013 р. був прийнятий жорсткий глобальний договір з ртуті та лобіювати приєднання до нього України.

Учасники конференції відмітили, що хімія загальновизнано є однією з тих наук, які свідчать про рівень цивілізації людства, але у сучасному суспільстві досягнення в галузі хімії викликають необґрунтовані та надумані побоювання. Зміщення акцентів в хімічній освіті щодо хімічної безпеки сприятиме формуванню екологічної культури людини. У зв’язку з цим постає питання про необхідність інтеграції освіти з метою формування єдиного освітнього простору в галузі хімічної безпеки.

Учасники конференції вважають, що основними завданнями для вирішення проблем, пов’язаних з хімічною безпекою на рівні вищої та середньої хімічної освіти, є:

• оновлення програм з хімії для загальноосвітніх та вищих навчальних закладів відповідно з сучасними тенденціями в галузі хімічної безпеки в Україні і світі;
• розробка комплексу наукових важелів формування хімічної безпеки в єдиному освітньому просторі.

Для реалізації поставлених завдань учасники конференції вважають за необхідне:

• затвердження єдиної номенклатури хімічних сполук у науковій та навчальній літературі для загальноосвітніх та вищих навчальних закладів;
• затвердження системи класифікації і маркування хімічних речовин відповідно до вимог Глобальної гармонізованої системи класифікації і маркування хімічних речовин (GHS) та стандартів Міжнародної організації зі стандартизації (ISO).

• розробки науково обґрунтованих та юридично підкріплених стандартів і процедур оцінки умов проведення навчально-виховного процесу в загальноосвітніх та вищих навчальних закладів з використанням хімічних речовин;
• удосконалення сучасної експериментальної бази для проведення навчального процесу в загальноосвітніх та вищих навчальних закладах;
• розроблення паспортів безпеки для кожної хімічної речовини, дозволеної для використання в учбовому та науково-дослідному процесах в загальноосвітніх та вищих навчальних закладах, з метою їх безпечного зберігання та використання.

Учасники конференції вважають, що юридична, економічна, соціальна бази, на підставі яких проведення навчального процесу з використанням хімічних речовин в загальноосвітніх та вищих навчальних закладах відповідно до національних законів і положень, повинні включати використання хімічних кабінетів і лабораторій тільки для проведення занять з хімічних дисциплін.

Учасники конференції вважають за необхідне:

1. Надіслати запит до Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України щодо встановлення нормативів наповнюваності класів у загальноосвітніх закладах та їхнього поділу на групи при проведенні практичних робіт з хімії (до 15 учнів).
2. Звернутись до Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України щодо розробки та затвердження нормативів наповнюваності академічних груп та їхнього поділу на підгрупи при вивченні хімічних дисциплін у вищих навчальних закладах, зокрема при проведенні лабораторних занять — до 10 студентів у підгрупі.
3. Розробити стандарти та процедури паспортизації шкільних хімічних кабінетів.
4. Надіслати запит до Державного Комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва щодо наявності нормативних документів замість наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Міністерства охорони здоров’я України від 20.02.2001 р. № 39/66, який втратив чинність у березні 2010 р. у частині:

• ліцензійних умов використання прекурсорів у навчальних закладах освіти;
• фінансового стимулювання за роботу в шкідливих умовах викладачів та вчителів хімії.

1. Забезпечити доступність інформації з хімічної безпеки в освітній сфері на рівні ЗНЗ та ВНЗ.

Учасники конференції переконані, що вітчизняна політика стосовно хімічних забруднювачів, включаючи непридатні та заборонені до використання пестициди і агрохімікати, повинна стати інтегральною частиною національної екологічної політики та базуватись на національній системі управління в сфері хімічної безпеки, яку потрібно негайно створити. Національна система управління в сфері хімічної безпеки повинна базуватись на наступних підходах: превентивному та «забруднювач платить повну ціну». Це дозволить зупинити деградацію навколишнього середовища і негативний вплив небезпечних хімічних забруднювачів на здоров’я сучасних та майбутніх українців.

Учасники висловлюють подяку організаторам міжнародної науково-практичної конференції «Хімічна освіта в контексті хімічної безпеки: стан проблеми та перспективи» — Національному педагогічному університету імені М.П. Драгоманова, Всеукраїнській екологічній громадській організації «МАМА-86», Харківському національному педагогічному університету імені Г.С. Сковороди, Вінницькому державному педагогічному університету імені Михайла Коцюбинського.

Учасники конференції висловлюють подяку Міжнародній мережі неурядових організацій, об‘єднаних на платформі ліквідації стійких органічних забруднювачів (IPEN) за підтримку цього заходу.

Учасники конференції звертаються з проханням до організаторів заходу надіслати резолюцію конференції та її матеріали до профільних міністерств та відомств.

Збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції (PDF, 2,54 Мб)

Фотографії з конференції дивіться в нашій галереї