21 грудня 2011 року на сайті Мінприроди у розділі «Проекти регуляторних актів» опублікувало доопрацьований проект Концепції загальнодержавної Програми поводження з відходами в Україні  з урахуванням пропозицій та зауважень від центральних та місцевих органів виконавчої влади, громадських та наукових організацій, підприємств та установ.

Розробники отримали та опрацювали понад 100 листів із пропозиціями та зауваженнями до вищезазначеного проекту Концепції. Зокрема, до проекту Концепції увійшла частина коментарів, наданих ВЕГО «МАМА-86»:

• про виділення медичних відходів в окрему групу відходів;
• про створення сучасної системи поводження з електричними і електронними відходами, яка вже ефективно працює у більшості країн Європи;
• про ліквідацію «гарячих» точок;
• про ефективне застосування сучасних економічних інструментів і економічних важелів впливу;
• про реабілітацію забруднених територій;
• про проведення просвітницької роботи з населенням;
• про консультації з громадськістю і громадськими організаціями.

На жаль, у Розділі 1, присвяченому визначенню проблеми, на вирішення якої спрямовано Програму, незважаючи на пропозиції ВЕГО «МАМА-86» щодо внесення даних про реальну кількість непридатних пестицидів (НП) в Україні, без змін залишилася попередня редакція стосовно запасів НП, згідно якої залишок НП на початок 2010 р. становив 20,528 тис. т., які розміщено на 4075 складах різних форм власності, де умови зберігання не відповідають вимогам екологічної безпеки.

За результатами міжнародного партнерського проекту «Зниження гострих ризиків від непридатних пестицидів в Україні» (2008–2010 рр.), який виконала ВЕГО «МАМА-86» у співпраці з голландською неурядовою громадською організацією Millieukontakt International за фінансової підтримки програми MATRA Міністерства закордонних справ Королівства Нідерландів кількість НП в Україні може складати не менше 40 тис. т., і ці оцінки неодноразово були підтверджені співробітниками Мінприроди в ході виконання практичних робіт з перезатарення НП.

Також до проекту Концепції програми не увійшли пропозиції, надані ВЕГО «МАМА-86» щодо Національного плану виконання Стокгольмської конвенції та СОЗ-вмісних відходів, а також щодо ртутьвмісних відходів. Крім того, в Концепції недостатньо чітко прописано роботу з населенням, особливо у частині, яка стосується поводження з твердими побутовими відходами.

На жаль, У Розділі 5 Концепції, де визначено майбутні шляхи і способи розв’язання проблеми відходів та передбачається створення потужностей зі знешкодження і знищення найбільш небезпечних категорій відходів, знов у планах існує створення відповідної інфраструктури, яка, на жаль, може включати й окремі установки (в тому числі пересувні).

Наступним кроком у роботі над проектом Загальнодержавної програми поводження з відходами в Україні має стати наповнення Програми конкретними пропозиціями щодо завдань та заходів.

Виконання завдань загальнодержавної Програми поводження з відходами в Україні планується здійснити у два етапи протягом 2013–2020 рр., що знаходиться в рамках терміну дії «Основних засад (стратегії) національної екологічної політики на період до 2020 року». Перший етап: 2013–2015 рр., другий етап: 2016–2020 рр.

Фінансування Програми планується здійснити за рахунок коштів:

• державного бюджету України (з урахуванням його загального і спеціального фондів);
• місцевих бюджетів, в тому числі бюджетів Автономної республіки Крим, міст Києва та Севастополя;
• приватного сектору;
• підприємств, зокрема житлово-комунальної сфери, задіяних у системі поводження з відходами;
• міжнародних фінансових організацій та грантів;
• інших не заборонених законодавством джерел.

Орієнтовний обсяг фінансування Програми становить 23,9 млрд. грн., в тому числі за І етапом — 5,5 млрд. грн.; за ІІ — 18,4 млрд. грн. Обсяги робіт за І етапом включають вартість відповідних заходів, що ввійшли в Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011–2015 роки.

Перспективним плануванням заходів Програми передбачається поступове перенесення центру уваги у фінансуванні з державного і місцевих бюджетів (на першому етапі) на позабюджетні джерела фінансування (на другому етапі) за рахунок передбаченого Програмою впровадження організаційно-економічних і фінансових механізмів державно-приватного партнерства.