29 березня 2012 року в ДУ «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України» (м. Київ, Україна) відбулась Міжнародна експертна конференція з питань хімічної безпеки та Роттердамської конвенції.

Організаторами конференції виступили Всеукраїнська екологічна громадська організація «МАМА-86» спільно з міжнародною мережею неурядових організацій «Жінки у Європі за спільне майбутнє» (WECF) при сприянні Міністерства екології та природних ресурсів України, ДУ «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України» при підтримці Міністерства екології, сталого розвитку, транспорту та житлового будівництва Франції.

У заході взяли участь представники Мінприроди, Державної санітарно-епідеміологічної служби України та їх установ, фахівці ДУ «Інститут медицини праці НАМН України», інших наукових та науково-медичних установ, профільних вищих навчальних закладів, Посольства Швеції в Україні, Представництва Європейського Союзу в Україні, експерти міжнародних проектів, представники Секретаріату Роттердамської конвенції, Всесвітньої організації охорони здоров’я, азбестоцементної промисловості, профспілок, неурядових організацій та ЗМІ.

Головною темою заходу стало обговорення наукових даних щодо впливу азбесту на здоров’я людей та навколишнє середовище, а також питання використання азбесту та проблеми відходів азбесту.

Використання азбесту — вельми гостра світова проблема. Вона дискутується вже багато років та будучи, перш за все, проблемою медичною, тобто пов’язаною з впливом азбесту на здоров’я людей, в останній час також набула інших аспектів.

До 70-х років XX століття азбести у всьому світі використовувалися безконтрольно практично у всіх галузях промисловості (в першу чергу в промислово розвинених країнах). Це призвело до зростання захворюваності та смертності від азбестзумовлених захворювань не тільки серед працюючих, а й населення, наслідком чого з'явилась заборона використання всіх видів азбесту в ряді європейських країн. Розбіжності між амфіболами і хризотилом та історичні відмінності в структурі споживання азбесту в різних регіонах до уваги не бралися.

Проте, добре відомо, що канцерогенна небезпека різних видів азбесту не однакова і визначається його фізико-хімічними властивостями. Передусім, хімічна структура серпентинів (хризотил-азбест) відрізняється від амфіболів (амозит, крокидоліт, антофіліт) відсутністю в молекулі заліза.

Волокна амфіболових азбестів (тремоліту, крокодиліту, антофіліту та інш.) щільні, довгі, не розчиняються в кислоті і біологічних рідинах. Можуть залишатися в організмі протягом усього життя людини. На відміну від них хризотилові волокна м'які, можуть розчинятися в біологічних рідинах і виводитись із організму.

Зростання обсягів виробництва азбесту, більшу частину яких становили азбести амфіболового типу, і його використання у всьому світі до 70-х років при відсутності відповідних санітарно-технічних заходів захисту працюючих, коли азбест використовувався без достатньої відповідальності з боку роботодавців і державних органів, спричинили помітне зростання частоти асбестобумовлених захворювань, до яких віднесені поряд з азбестозом і хронічним бронхітом рак легень, мезотеліома плеври та очеревини. Нині застосування амфіболових азбесті цілком обґрунтовано заборонено.

В той же час на 60-й сесії ВАOЗ (Всесвітня Асамблея з Охорони Здоров’я), у пункті 10 Глобального плану дій з охорони здоров’я працюючих на 2008—2017 рр. ВАОЗ декларувала застосування диференційованого підходу до різних типів азбесту.

Відповідно до цього пункту, а також Пармської декларації з навколишнього середовища й охорони здоров'я, прийнятої представниками держав-членів Європейського регіону ВООЗ на П'ятій міністерської конференції з навколишнього середовища й охорони здоров'я (EUR/55934/5.1 Rev.2 від 11 березня 2010 р.), запропоновано до 2015 року розробити національні програми по ліквідації захворювань, пов'язаних із впливом азбесту.

За результатами робочої наради експертів Міжнародної Агенції з Дослідження Раку (IACR), присвяченої оцінці канцерогенного потенціалу замінників хризотилового азбесту, що відбулася у зв'язку із запитом Секретаріату Роттердамської конвенції (2005 р.), відзначено, що безпечних волокон серед природних і штучних волокон, які використовуються сьогодні у промисловості, не знайдено. Відносно частини волокнистих матеріалів, запропонованих як замінники хризотилу, було відзначено наявність канцерогенної дії. Відносно більшості волокон (вуглецеві, целюлозні, поліетиленові, полівінілхлоридні, поліпропіленові волокна, нитки графіту та волокна сульфату магнію) було зроблено висновок щодо відсутності достатніх даних не тільки для оцінки ризику, а також про їх небезпеку. Це, в свою чергу, сьогодні не дозволяє передбачати, які наслідки для здоров'я людини може мати виробництво та використання цих волокон.

Медичних працівників і науковців цікавить насамперед біологічна дія азбесту як чинника виробничого і оточуючого середовища, де азбест, звичайно, перебуває у вигляді пилу.

В Україні використовується хризотиловий азбест, що ввозиться з Росії. За останні 30 років жодного випадку раку легенів чи мезотеліоми, які можна було б пов’язати із експозицією хризотиловим азбестом в Україні виявлено не було.

В ДУ «Інститут медицини праці НАМН України» з 2005 р. по теперішній час ведуться дослідження, присвячені контролю гігієнічних умов праці та їх впливу на стан здоров’я працюючих в азбестоцементному виробництві України і розробці заходів профілактики професійних ризиків здоров’ю.

За результатами епідеміологічних досліджень здоров'я працюючих в азбоцементному виробництві України (ретроспективне дослідження на глибину 17 років, усього 45700 людино/років) встановлено, що віко-статеві стандартизовані показники захворюваності на злоякісні новоутворення органів-мішеней (гортань, легені, яєчник у жінок) у досліджуваної когорти не перевищує популяційного рівня. Серед працюючих не виявлено жодного випадку захворювання на злоякісну мезотеліому, яка є визнаною у всьому світі маркерною патологією для експозиції азбестом, відповідає прийнятному професійному ризику (ICR= 10^-4-10^-3).

Отримані в ДУ «Інститут медицини праці НАМН України» дані дозволяють вважати можливим реалізацію контролювання рівня концентрації азбестовмісного пилу на азбестоцементних виробництвах України та використовувати ефективні засоби профілактики для зниження ризику захворюваності робітників на азбестоз та інші азбестзумовлені хвороби, в тому числі онкопатологію.

Медичне забезпечення контрольованого використання хризотилового азбесту передбачає: якісні попередні та періодичні медичні огляди працюючих у азбоцементному виробництві; диспансеризацію груп ризику розвитку азбестозу; професійний відбір на основі виявлення біомаркерів до впливу пилу азбесту; розробку методів ефективної біологічної профілактики (антиоксиданти).

Позицію, щодо заборони використання азбесту підтримують неурядові організації стверджуючи, що підтримка інтересів азбестовидобувної та азбестопереробної промисловостей вбиває суть Роттердамської конвенції, визнаючи прибуток вище за інтереси здоров'я людей. На їх думку, тільки повна заборона виробництва і торгівлі азбестовмісною продукцією, незалежно від типу використаного азбесту, може значно зменшити рівень азбестозалежних захворювань. Крім того, екологічні організації висловлюють свою занепокоєність щодо невирішеності проблеми поводження з азбестовмісними відходами, їх викидами в повітря, що продовжуються і на сьогодні, та які, як вважають ці організації, є основними джерелами надходження азбесту в організм людини. Вони вважають доцільним, щоб держави, які мають великі запаси азбесту та широко його використовують, в своїх оцінках і діях ширше застосовували основні принципи, до яких належить і принцип перестороги, які дозволяють приймати більш обґрунтовані рішення в сфері гігієни і екології, у тому числі і в зв‘язку з використанням азбесту.

Результатом роботи Міжнародної експертної конференції з питань хімічної безпеки та Роттердамської конвенції стала Резолюція та Заклик до дій.

Фотоматеріали конференції розміщено тут.

Відеоматеріали конференції можна переглянути, керуючись посиланнями на ролики, які розміщено на сторінці : http://npo.vo.uz/news/2012-03-31-1047