Синергізм міжнародних хімічних конвенцій: плани дій України для просування та розвитку цілей хімічної безпеки Друк
Вівторок, 09 червня 2015, 15:50

captionМіжнародні хімічні конвенції — Базельська конвенція про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням, Роттердамська конвенція про процедуру попередньої обґрунтованої згоди відносно окремих небезпечних хімічних речовин та пестицидів у міжнародній торгівлі та Стокгольмська конвенція про стійкі органічні забруднювачі (СОЗ) є багатосторонніми природоохоронними угодами, які поділяють спільну мету захисту здоров’я людей та навколишнього середовища від небезпечних хімічних речовин і відходів. Україна є Стороною цих міжнародних угод.

10 жовтня 2013 р. була прийнята Мінаматська конвенція про ртуть — глобальний договір для захисту здоров’я людей та довкілля від негативного впливу ртуті. Для набуття чинності необхідно, щоб Мінаматську конвенцію ратифікували 50 країн. На сьогодні її підписали 128 країн та 12 — ратифікували. На жаль, Україна не змогла підписати дану міжнародну угоду до 10 жовтня 2014 р., і на сьогодні, для країни існує тільки можливість приєднання до неї.

Рішення про розширення співпраці та координації між Базельською, Роттердамською та Стокгольмською конвенціями (так звані «Рішення про синергетичні зв’язки») були розглянуті та прийняті конференціями Сторін Базельської конвенції (рішення BC-IX/10, червень 2008), Роттердамської конвенції (рішення RC-4/11, жовтень 2008 р.) та Стокгольмської конвенції (рішення SC-4/34, травень 2009).

До «Рішень про синергетичні зв’язки» відносяться спільні взаємодії країн на національному, регіональному та глобальному рівнях щодо організаційних питань; технічних питань; питань управління інформацією та підвищення обізнаності громадськості; адміністративних питань та прийняття рішень.

У лютому 2010 р. було одночасно проведено позачергові наради конференцій Сторін Базельської, Роттердамської та Стокгольмської конвенцій та прийнято рішення щодо спільної діяльності; спільних управлінських функцій; спільних послуг; синхронізації бюджетних циклів; спільних аудитів (ревізій) та механізмів огляду.

У 2011 р. конференції Сторін Базельської, Роттердамської та Стокгольмської конвенцій прийняли ідентичні рішення щодо подальшої співпраці та координації. Серед іншого, цими рішеннями було затверджено тимчасові секретаріати конвенцій; наскрізні та спільні заходи діяльності, які рекомендовано включити до програм роботи конвенцій; детальне технічне завдання для огляду процесу синергії та проведення одночасних позачергових нарад конференцій Сторін у 2013 р.

У 2013 р. разом було проведено звичайні та одночасно позачергові наради конференцій Сторін Базельської, Роттердамської та Стокгольмської конвенцій, на яких були прийняті ідентичні спільні рішення щодо розширення співпраці та координації між трьома конвенціями. Також конференції Сторін схвалили рішення щодо організації роботи Секретаріату, управління і прийняли рекомендації для подальшої діяльності з точки зору домовленостей про синергізм. Подальший огляд механізмів синергізму буде зроблено на нарадах конференцій Сторін у 2017 р. Конференції Сторін також вжили заходів щодо наступного: зміцнення співпраці та координації між технічними органами трьох конвенцій; більш широке співробітництво; прозорість та підзвітність; сприяння пошуку фінансових ресурсів для сталого управління хімічними речовинами та відходами.

Напередодні відкриття чергових спільних конференцій Сторін Стокгольмської, Базельської та Роттердамської конвенцій ВЕГО «МАМА-86» організувала та провела 23 квітня 2015 р. у рамках Міжнародного екологічного форуму «Довкілля для України» круглий стіл на тему «Синергізм міжнародних хімічних конвенцій (Базельська, Роттердамська, Стокгольмська, Мінаматська): плани дій України для просування та розвитку цілей хімічної безпеки».

На круглому столі було обговорено наступні питання:

  1. Стан справ з імплементації в Україні Базельської конвенції про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням, Роттердамської конвенції про Процедуру попередньої обґрунтованої згоди відносно окремих небезпечних хімічних речовин та пестицидів у міжнародній торгівлі і Стокгольмської конвенції про стійкі органічні забруднювачі.
  2. Умови для поліпшення співпраці та координації між Базельською, Роттердамською та Стокгольмською конвенціями в Україні.
  3. Важливість для України питань порядку денного майбутніх Конференцій Сторін Стокгольмської, Базельської та Роттердамської конвенцій.
  4. Про процес ратифікації Мінаматської конвенції про ртуть та завдання України у контексті приєднання до неї.

Модератором заходу виступила Ольга Цигульова, координатор тематичного напрямку з хімічної безпеки ВЕГО «МАМА-86».

Про хід та проблеми імплементації Стокгольмської конвенції в Україні доповідали:

Олександр Посмітний, головний спеціаліст відділу екологічного контролю природно-заповідного фонду, рослинного та тваринного світу Держекоінспекції України;

Валерій Михайленко, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Володимир Четвериков, національний координатор проекту ГЕФ «Екологічно ефективне поводження та остаточне знешкодження поліхлорованих дифенілів (ПХД) в Україні».

Про хід та проблеми імплементації Базельської конвенції в Україні доповів Дмитро Скрильніков, голова ГО «Бюро екологічних розслідувань», який також презентував матеріали Тамари Кутонової, національного співробітника проектів ОБСЄ в Україні.

Про хід та проблеми імплементації Роттердамської конвенції в Україні доповідали:

Михайло Малков, національний координатор проекту ФАО/ЄС в Україні;

Юлій Хомутовський, заступник директора ДП «Комітет з питань гігієнічного регламентування Держсанепідслужби України».

Про Мінаматську конвенцію та перспективи приєднання до неї України доповідали:

Ганна Виговська, завідувач кафедри екологічної безпеки Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління;

Юлія Романська, помічник народного депутата України.

Доповідачі та виступаючі у дискусіях відмітили, що незважаючи на певні досягнення на шляху імплементації трьох хімічних конвенцій в Україні, існують проблеми, які не дають країні досягти позитивних змін щодо покращення ситуації з управління небезпечними хімічними речовинами та відходами з метою захисту здоров’я людей та довкілля:

  1. Україна до цього часу не представила до Секретаріату Стокгольмської конвенції План заходів з виконання Стокгольмської конвенції про СОЗ (НПВ) по відношенню до перших 12 СОЗ, затверджений розпорядженням КМ України ще у липні 2012 р. Це є дуже важливим, як з точки зору виконання відповідних зобов’язань країни — Сторони Конвенції, так і можливостей отримання доступу до фінансових ресурсів Глобального Екологічного Фонду для виконання заходів щодо ліквідації ризиків від СОЗ, включаючи непридатні пестициди. Слід зазначити, що Україна є однією з небагатьох країн, які не виконали цю роботу (лише 13 % Сторін не представили до Секретаріату Конвенції відповідні НПВ).
  2. Також в Україні не розпочато роботу щодо підготовки НПВ по відношенню до 9 нових СОЗ, доданих під юрисдикцію Конвенції у серпні 2009 р. (кінцевий термін представлення НПВ — серпень 2012 р.), а також ендосульфану (кінцевий термін представлення НПВ — жовтень 2014 р.) та гексабромциклододекану (кінцевий термін представлення НПВ — грудень 2016 р.).
  3. Незважаючи на певний прогрес з перезатарювання та вивезення для знешкодження/знищення запасів непридатних пестицидів, в країні ще залишаються їх значні запаси, і для фактичного їх обліку необхідно провести загальну інвентаризацію непридатних та заборонених до використання пестицидів і агрохімікатів на території України, яка базується на сучасних засадах та використовують прикладну програму PSMS, розроблену фахівцями ФАО для реєстрації та моніторингу результатів інвентаризації пестицидів та їх використання з метою забезпечення їх максимально ефективного застосування.
    ВЕГО «МАМА-86» виконала ефективний переклад інструкції по роботі з програмою PSMS та має досвід її використання при реалізації пілотних проектів з проведення інвентаризації непридатних пестицидів у Київській області.
    Також ВЕГО «МАМА-86» розробила Методичні рекомендації з проведення загальної інвентаризації непридатних та заборонених до використання пестицидів і агрохімікатів на території України, які базуються на проведенні обліку запасів непридатних пестицидів з використанням програми PSMS та представила їх на затвердження до Мінприроди України, але, на жаль, цей документ «поклали під сукно».
  4. Незважаючи на наявність певних кроків щодо вирішення проблеми поводження з використаною тарою та пакувальними матеріалами з під небезпечних відходів (Мінприроди України підготувало та оприлюднило відповідний проект розпорядження КМ України: http://www.menr.gov.ua/normbaza/regulatory/554-proekty-rehuliatornykh-aktiv), значною залишається проблема поводження з використаною тарою з під пестицидів та випадки її спалювання разом з іншими відходами.
  5. .Велике занепокоєння викликає наявність на ринку країни недозволених до використання пестицидних препаратів, наприклад, особливо небезпечного пестициду ДНОК та відсутність контролю за його розповсюдженням відповідними органами.
  6. Україна до цього часу не схвалила Заборонну Поправку до Базельської конвенції (1995), щодо глобальної заборони на експорт небезпечних відходів, включаючи електронні відходи, в країни, що розвиваються.
    Крім того, в Україні існують випадки нелегального (проблемного) ввезення в країну небезпечних відходів, багато з яких, у зв’язку із пізнім виявленням та відсутністю досвіду у правоохоронних органів, стали тягарем для держави, яка змушена витрачати кошти на їх безпечне зберігання та видалення. Слід зазначити, що найбільш резонансні випадки ввезення відходів в Україні під виглядом сировини або матеріалів стали відомі завдяки активній позиції громадськості.
  7. На сьогодні для України є вкрай необхідним проведення адаптації українського законодавства у сфері регулювання ринку пестицидів до норм законодавства ЄС, яке надасть змогу не тільки досягти безпечного управління агрохімікатами, включаючи використання пестицидів, а й вирішити проблему наявності величезної частки фальсифікованих пестицидів на українському ринку.
  8. На третій Конференції Сторін Роттердамської конвенції у 2006 р. вперше було розглянуто рекомендацію Комітету з розгляду хімічних речовин щодо включення нової речовини — хризотилового азбесту до Додатку ІІІ — переліку небезпечних речовин Конвенції. Включення хризотилового азбесту до Додатку III надало б урядам країн критично важливу інформацію, яка сприяє проведенню заходів щодо запобігання імпорту небезпечних хімічних речовини в свої країни. Але всього лише декілька країн заблокували консенсусне рішення Конвенції щодо хризотилового азбесту, у числі цих країн була й Україна. Ці країни висловились на користь збереження та підтримки фінансових інтересів, пов’язаних з хризотиловим азбестом, ігноруючи інтереси захисту здоров’я населення, зокрема, таких вразливих груп як робітники, споживачі та члени їх сімей.

З того часу позиція України щодо включення хризотилового азбесту під юрисдикцію Роттердамської конвенції залишається незмінною. Відмова підтримати рекомендації, які підготовлено науковим органом Конвенції, може свідчити про те, що Сторони не довіряють його роботі, і у такому випадку Конвенція не відповідає своєму мандату. Тому збереження цілісності Роттердамської конвенції є одним із завдань для України.

На завершення заходу відбулось обговорення механізмів та можливостей більш ефективної імплементації хімічних конвенцій в Україні, наявності потенціалу та подальших кроків на шляху до приєднання України до Мінаматської конвенції про ртуть та перспектив створення в Україні Центру синергізму хімічних конвенцій і Стратегічного підходу до міжнародного регулювання хімічних речовин (СПМРХР) — національного міжвідомчого органу для координації дій з виконання відповідних завдань Україною, як Стороною хімічних конвенцій та СПМРХР.

Ми сподівались, що напрацювання круглого столу на тему «Синергізм міжнародних хімічних конвенцій (Базельська, Роттердамська, Стокгольмська, Мінаматська): плани дій України для просування та розвитку цілей хімічної безпеки» знайдуть своє відображення у позиції офіційної делегації України на потрійній конференції Сторін Базельської, Роттердамської та Стокгольмської конвенцій, яка проходила з 4 по 15 травня 2015 р. у Женеві (http://mama-86.org.ua/index.php/uk/chemsec/chemsec-news/710-2015-06-09-10-59-22.html), але, на жаль, з відомостей про перевірку повноважень представників, що беруть участь у спільних нарадах конференцій Сторін Базельської, Роттердамської та Стокгольмської конвенцій стало відомо, що делегація України на цьому заході має тільки статус спостерігача.

IMG 0096 IMG 0108 IMG 0112 IMG 0120 IMG 0125 IMG 0127 IMG 0132 IMG 0136 IMG 0141 IMG 0145 IMG 0151

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Головна Хімічна безпека Новини Синергізм міжнародних хімічних конвенцій: плани дій України для просування та розвитку цілей хімічної безпеки
Google+