В ході вісімнадцятої сесії КСР було запропоновано шість різних моделей, які можна використовувати при розробці організаційної структури Десятирічних рамок програм ССВ: модель Стратегічного підходу до міжнародного регулювання хімічних речовин, модель Маракешського процесу, модель Цілей в області розвитку, сформульованих в Декларації тисячоліття, модель Консультативної групи міжнародних сільськогосподарських досліджень, Глобального альянсу по вакцинах і вакцинації і структура за типом Міжустановчої координації ООН («Водні для ООН ресурси», «ООН-енергетика» і «ООН-океани»). На сесії розглядалися ці шість моделей відповідно до дев’яти критеріїв оцінки, з тим щоб визначити їх придатність для Десятирічної рамкової програми ССВ.

Ці моделі знаходяться на різних рівнях зрілості: одні існують лише чотири роки, тоді як інші функціонують вже протягом чотирьох десятиліть, одні застосовуються безпосередньо в певних сферах, тоді як інші приводять до системних змін.

У висновках зазначається, що в своєму нинішньому вигляді жодна з цих моделей, узята окремо, не зможе виконати всі необхідні функції і достатньою мірою задовольнити вимогам, що висуваються, проте всі вони можуть чомусь навчити, в кожній моделі є окремі характеристики, які можна було б вбудувати в оптимальну організаційну структуру для Десятирічних рамок програм. Можливо прийняття полегшеного варіанту моделі Стратегічного підходу (без виконання значного об'єму адміністративної роботи і високих витрат) або більш формалізованого варіанту Маракешського
процесу.