Програми ССВ повинні:

• сприяти сукупній вигоді підходу ССВ як для розвинених країн та і для тих, що розвиваються та, зокрема, можливості швидкого соціального та економічного розвитку в межах ємності екосистем через взаємовигідні рішення;
• зробити можливим обмін інформацією та інструментами між відповідними зацікавленими сторонами, навчання та поширення знань про найбільш ефективні методи, виявлені в різних регіонах, у тому числі, в рамках Марракешського процесу, в той же час визнаючи необхідність допомоги в цьому країнам, що розвиваються;
• заохочувати співпрацю і створення мережі всіх зацікавлених сторін, включаючи партнерство держава-приватний сектор;
• підтримувати включення питань ССВ в процес ухвалення рішень на всіх рівнях, враховуючи їх міжгалузевий характер, наприклад через стратегічне планування та процес формування політики;
• підвищувати рівень обізнаності, інформувати і мобілізувати громадянське суспільство з особливою увагою на молодь та інтегрувати навчання з ССВ в програми формальної та неформальної освіти, де це є доречним;
• полегшувати доступ до технічної допомоги, тренінгів, фінансування, технологій, зміцнення потенціалу, зокрема для країн, що розвиваються;
• використовувати наукову та директивну бази знань та відповідні міжнародні наукові механізми;
• підтримувати зусилля країн, що розвиваються, укріплювати наукові та технологічні можливості в напрямку більш стійких моделей споживання та виробництва;
• сприяти залученню приватного сектору до заходів, що сприяють переходу до ССВ, зокрема сектору, що має високий вплив на соціальну сферу та навколишнє середовище, в тому числі через корпоративну екологічну і соціальну відповідальність;
• сприяти впровадженню інновацій і формуванню нових ідей, у тому числі на базі традиційних знань;
• заохочувати підхід 3Rs (скорочення, повторне використання і переробка) у тому числі через заохочування робіт з ремонту та підтримки, як альтернативі новим товарам;
• у впровадженні програм брати до уваги наявну інформацію щодо основних причин поточних моделей споживання, де це є доцільним, та щодо витрат і доходів, пов’язаних з впровадженням ССВ, зокрема пов’язаних з впливом на зайнятість та бідність;
• визнавати на міжнародному рівні успішні національні, регіональні та міжнародні ініціативи, що прискорюють перехід до ССВ, включаючи ініціативи, що сприяють трансферу технологій, як стимулів для активної участі в 10-чних програмах;