Шановні колеги!

Конференція ООН зі сталого розвитку Ріо+20 добігає кінця. Поки тривають пленарні засідання, де глави держав і урядів продовжують виголошувати свої промови, представники організацій громадянського суспільства та інших основних груп інтересів, яких на цій конференції було зареєстровано рекордну кількість, – 10 тисяч – проводять підсумкові дискусії, обмінюючись враженнями від Конференції та її підсумкового документа та обговорюючи плани подальшої роботи. Переважає думка, що «Майбутнє, якого ми хочемо» - це документ, що, звичайно ж, дуже далекий від бажаного для більшості громадянського суспільства, але «склянка напівповна», тобто там є зерна прогресивних положень, зокрема лобійовані НУО, які тепер треба пророщувати і вирощувати. Робота тільки починається: важливо ретельно проаналізувати текст, визначити ті, можливості, які в ньому закладено, та працювати над тим, щоб розвивати їх далі на міжнародному, національному та місцевому рівні.

«МАМА-86» ще повертатиметься до цих питань і, зокрема, підготує аналіз того, які кроки до сталого розвитку визначає підсумковий документ Ріо+20. Наразі ж пропонуємо Вам ознайомитися з текстом «Майбутнього, якого ми хочемо» (в додатку англ. та рос. версія).

З повагою,

Зоряна Міщук
Виконавчий директор
ВЕГО «МАМА-86»