Чи є рівний доступ до питної води та санітарії в Києві? |
Wednesday, 30 March 2016 15:34 | |||
29 березня 2016 року в ІА «Укрінформ» відбулась презентація «Аналізу ситуації із забезпечення рівного права на воду та санітарію в м. Києві», який проводився впродовж 2015 року Київським міським осередком ВЕГО «МАМА-86». Вперше в столиці виконано дослідження із використанням Інструменту самооцінки, розробленого на допомогу урядам міжнародними експертами ЄЕК ООН. Результати дослідження презентували: Ганна Цветкова, координатор водного напрямку ВЕГО «МАМА-86»; Михайло Яцюк, в.о. заступника з наукової роботи Інституту водних проблем і меліорації НААН; Наталія Рингач, д.н.держ.упр., Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи; Павло Швець, к.е.н., Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи; Наталя Чижмакова, керівник «МАМА-86-Київ». Місто Київ має особливий адміністративний статус і структуру. До централізованої системи водопостачання крім міста належить ще і ряд населених пунктів навколо Києва. Основні питання географічної нерівності, які безпосередньо пов’язані із доступом до санітарії, стосуються тієї частини населення Києва та навколишніх населених пунктів, які на сьогодні не мають каналізації та користуються вигрібними ямами без відповідної гідроізоляції, що в свою чергу призводить до постійної фільтрації рідких стоків у ґрунтові води та є постійним джерелом їх забруднення. За нашими розрахунками, 30 тисяч киян позбавлені належних санітарних умов, а це мешканці вулиць та провулків, що не підключені до системи централізованого водовідведення. Кількість неканалізованих вулиць та провулків в м. Києві Михайло Яцюк у своєму виступі наголосив на тому, що Аналіз ситуації із керівної основи управління у м. Києві показав що цільова програма «Питна вода міста Києва на 2011–2020 роки» потребує перегляду та аналізу вже досягнутих результатів до 2016 р. В програмі передбачено фінансування 7827 млн грн, однак фактичне фінансування заходів програми здійснюється в межах коштів, що виділяються відповідно до затверджених бюджетів на поточний рік. Станом на 01.01.2014 було виконано робіт на загальну суму 5 млн 114 тис. грн. Експерт вважає, що результати виконання Програми до 2016 року потрібно розмістити у відкритому доступі, а моніторинг якості питної води потрібно представити у доступному для жителів міста вигляді. Павло Швець довів, що доступність цін на водопостачання та водовідведення для населення лишається поза увагою реформаторів сектору ЖКХ і не є критерієм забезпечення права на воду та санітарію. Платоспроможність малозабезпечених верств населення є низькою, а в деяких випадках — критичною. Експерт запевнив, що вже зараз можна спрогнозувати ріст заборгованості в оплаті за водопостачання. Враховуючи велику кількість неканалізованих вулиць та провулків міста Києва, а також відсутність перспектив розвитку окремих житлових районів у зв’язку із зношеністю каналізаційної мережі, виникає необхідність розробки окремої програми каналізування міста Києва та гармонізації її із програмою розвитку міста. Експерти наголосили на тому, що система забезпечення доступності цін на послуги водопостачання та каналізації в столиці громіздка і неефективна, а система ціноутворення на послуги водопостачання та водовідведення залишається не збалансованою в цілому. Існуюча сьогодні політика ціноутворення є стратегічно невірною і веде до руйнування централізованого водопостачання та водовідведення.
Повний текст «Аналізу ситуації із забезпечення рівного права на воду та санітарію в м. Києві»
Робота виконана в рамках проекту SIDA «Забезпечення рівного права на воду та санітарію для всіх»
|