Всеукраїнська екологічна громадська організація «МАМА-86» за фінансової підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» оголошує про початок реалізації проекту «Громадське лобіювання впровадження в Україні європейських підходів до вирішення проблеми електронних відходів».

Тривалість проекту — 12 місяців.

Мета проекту полягає у громадському лобіюванні впровадження стандартів ЄС в Україні для створення ефективної сфери поводження з електронними відходами та створенні прикладу (кейсу) ефективного функціонування на практиці законодавчо закріпленої схеми поводження з електронними відходами.

Очікувані результати від реалізації проекту:

• Підготовка аналітичного огляду, який включає відомості щодо сучасного стану поводження з електронними відходами в Україні та відповідного законодавства ЄС з аналізом європейської практики і, зокрема, досвіду нових держав-членів у врегулюванні питання поводження з електронними відходами та практичній реалізації стандартів ЄС.
• Підготовка експертних рекомендації щодо комплексного вирішення проблеми електронних відходів в Україні відповідно до стандартів ЄС.
• Підготовка та друк публікації «Вирішення проблеми електронних відходів: європейські підходи до української проблеми».
• Презентація напрацьованих експертних рекомендацій серед представників бізнесу та громадськості, які працюють у сфері поводження з відходами в рамках заходу WasteECo-2013 (Виставка та міжнародна конференція «Співробітництво для вирішення проблеми відходів»).
• Проведення міжсекторального круглого столу з обговорення експертних рекомендацій за участю представників профільних міністерств та відомств, органів місцевої влади, неурядових організацій, бізнесу, науковців.
• Підготовка законопроектних пропозицій з імплементації стандартів ЄС в сфері поводження з електронними відходами та громадське лобіювання їх впровадження в Україні.
• Здійснення інформаційно-просвітницької кампанії з підвищення обізнаності цільових груп проекту з проблемою електронних відходів та заохочення їх до екологічно відповідальної поведінки.
• Підготовка та реалізація пілотного проекту «Захисти себе та природу від використаної батарейки та збережи ресурси» зі збору відпрацьованих елементів живлення (батарейок) із залученням зацікавленого та соціально відповідально бізнесу як приклад (кейс) ефективного функціонування на практиці законодавчо закріпленої схеми поводження з електронними відходами.

В останні роки в усьому світі фіксується стрімке зростання нового виду відходів, які отримали назву — електронні відходи, і поводження з ними стало новою екологічною проблемою.

На заміну старим мобільним телефонам, цифровим фотоапаратам, персональним комп’ютерам, принтерам, сканерам, різним дрібним девайсам і ґаджетам, а також численній побутовій техніці, освітлювальним приладам, іграшкам на батарейках приходять нові пристрої, а їх попередники утворюють «коричневі» та «білі» електронні відходи. В країнах, що розвиваються і країнах з перехідною економікою в найближчі 5 років прогнозується збільшення обсягів електронних відходів втричі, причому, на відміну від розвинених країн, зокрема, Європейського Союзу, де від 50 до 80% відсотків електронних відходів збирається для утилізації, тут вони переважно опиняються на полігонах та звалищах в загальній масі твердих побутових відходів (ТБО).

Хоча відпрацьована електрична та електронна техніка, складає лише близько 5% від усіх ТБО, цей вид відходів є дуже небезпечним, оскільки багато з них містять токсичні метали — свинець, ртуть, кадмій, хром та берилій, а також бромовані антипірени, флуорохлоровуглеводні, поліхлоровані біфеніли, полівінілхлорид. Підраховано, що до 70% небезпечних для довкілля та здоров’я людини речовин, що знаходяться в ТБО, міститься саме в електронних відходах.

Окрім шкідливої дії на довкілля електронні відходи мають несприятливі наслідки для здоров’я людини, викликаючи запалення та окислювальний стрес організму, які передують серцево-судинним захворюванням і, можливо, раку.

Крім того, небезпечне розміщення електронних відходів на полігонах та звалищах призводить до безповоротної втрати цінної вторинної сировини — чорних, кольорових та цінних металів, полімерів, гуми та скла тощо.

Стале управління відходами є однією з головних та пріоритетних сфер діяльності ЄС у напрямку охорони навколишнього середовища, і низка відповідних Директив ЄС складають основу керівних принципів щодо відходів у цілому та відходів електронного і електричного обладнання та відпрацьованих елементів живлення (електронних відходів) зокрема.

Національне законодавство України містить ряд базових вимог щодо поводження з відходами, що відповідають нормам європейського законодавства. Однак процес розбудови та гармонізації нормативно-правової бази в Україні йде суперечливо. Дослідники відзначають, що останніми роками одночасно з послабленням регулюючої ролі органів управління йде не гармонізація, а деформація правового поля стосовно поводження з відходами.

Суб’єктам економічної діяльності вигідно не нести відповідальності за долю виготовлених та проданих ними товарів після закінчення їхньої експлуатації. І оскільки поки що екологічно відповідальний бізнес є нечисленним, то без законодавчого встановлення зобов’язань марно чекати зрушень.

Слабка обізнаність щодо негативних наслідків неналежного поводження з електронними відходами для довкілля та суспільного здоров’я призводить до того, що і суспільство, і влада на усіх рівнях ігнорують наявність проблеми та необхідність шукати ефективні шляхи її вирішення.

Низький рівень використання відходів як вторинних ресурсів в Україні на відміну від країн ЄС, де до більшість відходів переробляють на вторинну сировину, потребує створення та імплементації сучасних фінансово-економічних важелів забезпечення розвитку в країні вторинного ресурсокористування.

Вирішення проблеми електронних відходів в Україні вимагає прийняття законодавчих, організаційних, економічних, адміністративних та інших заходів по налагодженню в країні ефективної системи поводження з електронними відходами, і очікувані результати від реалізації проекту дадуть змогу зблизити сучасний стан політики поводження з електронними відходами в Україні до стандартів ЄС.